Хто така Марія Монтессорі та актуальність її підходу

Марія Монтессорі була лікаркою та педагогинею, однією з перших жінок-лікарів у Італії. На початку ХХ століття вона працювала з дітьми різного рівня розвитку і зауважила, що найкращі результати дає не примусове навчання, а правильно підготовлене середовище.

Ім'я Марії Монтессорі часто можна побачити на дитячих товарах, однак важливо розуміти: Монтессорі не створювала «іграшки» в сучасному сенсі. Вона розробила педагогічний метод: систему середовища, матеріалів і взаємодії з дитиною, що допомагає малюкові природно та самостійно розвиватися. Сучасні «іграшки Монтессорі» – це радше предмети, зроблені за її принципами, але не авторські розробки самої педагогині.

Метод Монтессорі швидко поширився світом і залишається на сьогодні одним із найвідоміших педагогічних підходів, що використовується у:

- дитячих садках і школах;

- домашньому вихованні;

- корекційній педагогіці;

- ранньому розвитку.

 

Головна ідея методу

Ключовий принцип Монтессорі – допоможи мені зробити це самому. Дитина не пасивний слухач і не об'єкт виховання, а активний дослідник. Завдання дорослого не розважати й не форсувати, а створити умови, де малюк може діяти сам. Це означає:

- доступні предмети на рівні дитини;

- можливість вибору;

- свободу руху;

- реальні дії замість абстрактних вправ;

- повагу до темпу розвитку.

Коли дитина може щось зробити сама (одягнутися, взяти предмет, скласти, перенести) формується відчуття контролю над світом. Це впливає не лише на навички, а й на характер:

- зростає впевненість;

- зменшується фрустрація;

- розвивається відповідальність;

- з'являється внутрішня мотивація.

Саме тому метод Монтессорі часто називають підходом, що виховує самостійність людини змалечку.

 

Середовище важливіше за окремі предмети

За філософією Монтессорі основну роль займає не конкретна іграшка, а весь простір навколо дитини. Наприклад:

- низькі меблі, до яких можна дотягнутися;

- відкриті полиці замість коробок;

- порядок і передбачуваність;

- безпечний простір для руху;

- предмети, якими можна користуватися самостійно.

Навіть 1-2 продумані речі можуть змінити спосіб взаємодії дитини зі світом. Матеріали за принципами Монтессорі зазвичай:

- мають одну зрозумілу задачу;

- не перевантажують стимуляцією;

- дозволяють дитині діяти самостійно;

- допомагають помітити власні помилки без підказок;

- розвивають концентрацію.

Тобто це не розвага на декілька хвилин, а інструмент дослідження світу навколо себе.

 

Які предмети відповідають принципам Монтессорі

Важливо розуміти, що метод Монтессорі – це не список конкретних іграшок, а підхід до діяльності дитини. Тому «Монтессорі-матеріалами» можуть називати різні предмети, якщо вони допомагають малюкові діяти самостійно і мають чітку функцію.

У класичних Монтессорі-групах використовують спеціальні дидактичні матеріали, однак у домашніх умовах їх роль часто виконують звичайні речі або адаптовані дитячі предмети. До них можуть належати:

- меблі для самостійності в побуті (наприклад, вежі-помічники або сходинки до раковини, щоб дитина могла сама мити ручки, чистити зубки);

- предмети для простих щоденних дій (чашки, ложки, глечики для переливання води, контейнери для пересипання круп, рамки або іграшки із застібками, ґудзиками, блискавками, липучками);

- іграшки з однією зрозумілою задачею (наприклад, сортери за формою, шнурівки, пірамідки, прості лабіринти, геоборди або рахівнички);

- предмети, якими дитина може користуватися сама, коли вона бере іграшку, розуміє, що з нею робити, і завершує дію без постійної підказки дорослого (наприклад, скласти пірамідку, провести намистини по лабіринту або розкласти елементи в сортері).

У Гніздечку ви знайдете добірку натуральних іграшок українського виробництва, що відповідають цим принципам і підтримують самостійну гру дитини.

 

Сьогодні підхід використовують у тисячах освітніх закладів по всьому світу – від Європи до Америки та Азії.

Метод Монтессорі не зводиться до купівлі спеціальних іграшок. Часто набагато важливіше, чи може дитина сама взяти предмет, діяти з ним у власному темпі й відчувати результат своїх дій. Навіть прості речі в правильно організованому середовищі можуть працювати ефективніше за складні розвивальні набори.

 

Ідеї самостійності та поваги до темпу розвитку дитини перегукуються з підходом Еммі Піклер, де особливу увагу приділяють вільному руху та природному формуванню навичок. Детальніше про цей метод можна погортати у блозі Гніздечка.